Вступ Передгір’я є своєрідними регіонами, які значно відрізняються від прилеглих гірських та рівнинних територій за своєю природою, історичними, господарськими та культурними особливостями. Для забезпечення ефективного і раціонального природокористування на передгірних територіях необхідне окреме, спеціальне вивчення їх природних умов. Однією із обов’язкових складових такого вивчення є комплексне, ландшафтознавче дослідження передгір’їв – як в теоретичному, так і в регіональному і прикладному відношеннях. Ландшафтознавчі дослідження, об’єктом яких є передгір’я, і в яких обгрунтовується доцільність їх розгляду як окремих ландшафтних утворень, мають вже досить тривалу історію. При цьому для означення передгірних ландшафтних комплексів використовувався цілий ряд термінів. Зокрема, А.І. Яунпутнінь (1946) вживав термін «ландшафти бар'єрного підніжжя», В.І. Прокаєв (1967, 1969, 1973) – «бар'єрно-висотні пояси», тощо. Одним із головних дискусійних питань, які виникли в ході ландшафтознавчого вивчення передгір’їв, було питання про місце передгірських ландшафтів в класифікації ландшафтних комплексів. Ряд дослідників (М.І. Михайлов (1959), А.В. Чигаркін (1963), В.Б. Сочава, В.А. Ряшин, А.В. Бєлов (1963), В.М. Чупахін (1968) та інші) розглядали