Реферат на тему: Фітоіндикація динамічних проявів у зоні верхньої межі лісу
У високогірних висотних місцевостях відбувається багато природних процесів, вивчення й аналіз яких мають важливе прикладне значення. Фітоіндикація динамічних проявів ґрунтується на виявленні й датуванні механічних пошкоджень чагарників і дерев, аналізі форми їхніх надземних і підземних частин, аналізі структури і динаміки фітоценозів. У горах із сильно розчленованим рельєфом простежується відхилення напряму і сили вітрів залежно від орографії. Карпати стоять на шляху панівних у цьому районі південних і західних вітрів. Вітер, особливо якщо він має велику силу і постійність, суттєво впливає на формування верхньої межі лісу (ВМЛ). У разі проходження повітряних течій через гірські хребти на знижених відрогах, гребенях, перевалах і сідловинах вітер досягає великої сили і є головною перешкодою для заселення цих природно-територіальних комплексів (ПТК) деревною рослинністю. Тому дерева, що ростуть у зоні ВМЛ, і можуть бути індикаторами вітрової ситуації у цьому ландшафті. Ідея фізико-географічного підходу до вивчення лісових ПТК визначена у працях основоположника російського лісівництва Г.Ф. Морозова, який ще на початку ХХ ст. чітко сформулював географічну суть лісу: ліс – явище географічне, географічний індивідум або ландшафт. Однак, незважаючи на низку наукових праць, треба визнати, що лісу, як об’єкту географічному, приділяють недостатню увагу. Значний внесок у дослідження фітоіндикації умов середовища природних процесів у високогірних ПТК зробили російські вчені П.Л. Горчаковський і С.Г. Шиятов. Упродовж 50–80-х років ХХ ст. ці вчені провадили детальні геоботанічні дослідження в багатьох гірських регіонах Євразії, про що свідчать десятки їхніх публікацій з цієї проблематики [1]. В Українських Карпатах детальні ландшафтні дослідження з фітоіндикації динамічних проявів не проводять? за винятком досліджень С.М. Стойка і П.Р. Третяка у 80-х роках ХХ ст. Для оцінки вітрового режиму того чи іншого ландшафту перш за все необхідні результати довголітніх спостережень на метеорологічних станціях. Проте у високогірних висотних місцевостях метеорологічних станцій практично нема, якщо не враховувати Пожижевську у ландшафті Чорногора на висоті 1430 м вище рівня моря (в.р.м.). Тому нашим завданням було проаналізувати у зоні ВМЛ значення швидкостей, напрямів вітру для районів, де не проводили метеорологічних спостережень, товщину снігового покриву, їхній вплив на формування ВМЛ в Українських Карпатах, зокрема в Чорногорі. Значення швидкостей вітру дуже важливо знати для прогнозування шкідливих природно-географічних процесів і враховувати як для правильного вибору місць спорудження лижних трас, так і для забезпечення здоров’я і життя туристів. Вітри у високогір’ї Чорногори зі швидкістю понад 40 м/с не випадкові, а простежуються кожного місяця. На станції Пожижевська в середньому за рік вітер понад 15 м/с буває 100 разів. Є низка способів, які дають змогу визначити напрям панівних вітрів для