Реферат на тему: 

Життя і діяльність Василя Стуса

До когорти великих і славних імен української історії ХХ сторіччя
належить і ім’я визначного поета, правозахисника, в’язня сумління і
совісті Василя Стуса. Постать Василя Стуса і його творчість – це
відсутність роздвоєності між поезією і людиною. Таких талантів
українська література другої половини ХХ століття ще не давала історії.
Три хвилі арештів (середини 1965 р., 1972 та 1980 років), хвиля
переслідувань, що нагадувала сталінські часи, травмувала ціле покоління
української інтелігенції й змусила багатьох, серед них І. Дзюбу,
покаятися (нехай і формально) й відійти від дисидентської діяльності.
Тим величнішою перед українською нацією стає постать Василя Стуса, який
загинув, але не відмовився від своїх переконань (згадаймо І. Франка:
«Хоч припадь, але не зрадь»). Доба Радянського Союзу була особливо
жорстока до людей масштабу Стуса, але вони залишають своїм сучасникам і
наступним поколінням немеркнучі дороговкази, що світять і світитимуть
кращим синам і дочкам народу в найтемніші години історії. В цьому
полягає значення життя і творчості Василя Стуса.

Важкий шлях визнання має літературна спадщина поета в Україні. Ніби
відзначаючи п’ять років з дня смерті видатного поета-мученика,
видавництво «Радянський письменник», те саме видавництво, яке колись
викреслило з своїх планів друку першу збірку Василя Стуса «Зимові
дерева», тепер вперше видало збірку його поезій під назвою «Дорога болю»
[1]. Упорядкувала та написала післяслово Михайлина Коцюбинська, яка
належала до кола друзів поета і зберегла низку його ще не друкованих
творів. Це видання знаменне тим, що воно вийшло вперше після смерті
автора. Зрозуміло, що це видання не охоплює всієї творчості Стуса. Але
упорядниця зібрала все краще з того, що збереглося в рукописних збірках
«Веселий цвинтар» (1970), з творів, що були надруковані в журналах, а
також з виданих збірок Стуса за кордоном «Зимові дерева», «Свіча в
свічаді» та остання й найбільша - «Палімпсести». Всі вони вийшли в
Америці у видавництві «Сучасність». До збірки додано односторінковий
вступ Івана Драча «Поет трагічної долі», писаний ще до збірки «Зимові
дерева», яку не надрукувало свого часу видавництво, а також додано
коротеньку передмову самого Стуса – «Двоє слів читачеві», в якій він
згадує про свої дитячі та шкільні роки, про впливи на появу його
творчості та про улюблених поетів як своїх, так і чужих.

Мабуть, найбільшим поштовхом у цькуванні Стуса та, зрештою, й арешту,
був його сміливий виступ на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» в
кінотеатрі «Україна», де він запропонував присутнім у залі встати на
знак протесту проти арештів серед інтелігенції Києва. «Заля, - як пише
І. Драч, - встала, а Василь невдовзі - сів», цебто був заарештований [1,
3].

Ширшу панораму життя, творчості і поневірянь поета подає в докладній
післямові Михайлина Коцюбинська, яка теж за свої демократичні погляди
зазнала чимало переслідувань, звільнень з праці й бойкоту. Після
коротких біографічних відомостей читаємо про погляди поета на життя і