РЕФЕРАТ 

на тему:

Життя і діяльність Івана Франка



Іван Фракко, народився 27 серпня 1856 р., в Нагуєвичах Дрогобицького
повіту, в Східній Галичині. Батько був селянином і помер, коли йому ще
не було восьми років. Протягом двох років Іван Франко відвідував
сільську школу в Ясениці-Сільній, потім протягом трьох років —
василіанську нормальну школу в Дрогобичі, після чого в роках 1868—1875 —
Дрогобицьку реальну гімназію, яку закінчив з відмінними оцінками. В
1875р. записався дійсним слухачем на філософський факультет Львівського
університету, де вивчав класичну філологію у професорів Венцлевського і
Цвіклінсько-го, українську мову та літературу у професора Огоновського,
педагогіку у професора Черкавського, психологію і антропологію у д-ра
Охоровича, а також курс національної економіі у професора Білінського.

Одночасно брав участь у роботі редакції літературного журнала “Друг”, що
видавався студентським товариством “Академический кружок”, і разом з
іншими членами цієї редакції влітку 1877 р.був вплутаний у політичний
процес, який перервав його студії. Після восьмимісячного слідчого
арешту, незважаючи на цілковиту відсутність викривальних матеріалів,
його обвинуватили в таємній змові, в основному на підставі направленого
йому листа від М. Драгоманова, який запропонував йому наукову поїздку до
Північної Угорщини, і засудили на шість тижнів арешту. Цей вирок
позбавив його державної стипендії, яку він отримував перед тим протягом
двох років. А проте Іван Франко продовжував далі свої університетські
студії, одночасно заробляючи на прожиток різними літературними і
публіцистичними працями українською і польською мовами.

На початку 1880р. його заарештували в Яблунові біля Коломиї, куди я
поїхав з наміром давати приватні лекції, і знову втягнули у політичний
процес, але після трьох місяців слідчого арешту звільнили, бо
з'ясувалося, що, зрештою, вже від початку було цілком ясним, що він з
тим процесом і обвинуваченими в ньому особами ані не був знайомий, ані
не мав нічого спільного. З того часу він проживав два роки на селі, а в
1883 р. одержав замовлення від поміщика Володислава Федоровича у Вікні
написати біографію його батька, що був від 1848 р. депутатом райхстагу.
Для того Іван Франко дослідив багатий родинний архів пана Федоровича і
працював у Львові, де він став співробітником українського часопису
“Діло”, над вивченням історії Галичини, а також галицько-українського
національного і літературного розвитку. З тою метою він назбирав чимало
старих і нових друків, листівок, газет, рукописів і кореспонденцій. В
роках 1885 і 1886 він відвідав Росію, і зокрема Київ, де одружився. В
1886 р. став редактором лііературного журналу “Зоря”, в якому з 1883р.
опублікував багато своїх праць. В 1887 р. став постійним співробітником
польської газети “Kurjer Lwowski”. В 1889р. його вплутали третій раз у
політичний процес і після десятитижневого ув'язнення знову звільнили, бо
слідство не могло пред'явити йому найменшого обвинувачення у будь-якому
правопорушенні.

В 1890 р. Іван-Франко сподівався, що нарешті матиме можливість