Мотиви лірики Олександра Олеся (урок)

Олександр Олесь

Тема: Мотиви лірики Олександра Олеся.

Мета: Познайомити з поетичною творчістю письменника. Прищеплювати любов
до поезії. Закріпити вивчене про філософську лірику.

Хід уроку

І. Актуалізація і корекція опорних знань.

1. Розповісти про життя і творчість письменника в Україні.

Додаткове запитання: Чи був Олександр Олесь уже в цей час знаменитістю?

2. Розповісти про життя і творчість Олеся-емігранта.

Додаткове запитання: Чому твори письменника виходили в СРСР дуже малими
тиражами і далеко не повністю?

II. Виклад нового матеріалу.

Олександр Олесь тільки в наші дні повертається до українського
материкового читача, тільки зараз в усій повноті ми можемо
насолоджуватися красою його поетичного слова, перейматися щирою любов'ю
поета до України та рідної нації.

Патріотичні мотиви в творчості цього письменника домінують, хоч критика
й донині помилково акцентує на Олесеві як на чистому лірикові, співцеві
квіточок, любові та розлуки. Ще за дев'ять років до утворення УНР і
недовгих днів її існування Олесь передбачав трагедію. Він бачив
роз'єднаність українців, їхнє невміння знехтувати внутрішніми чварами
перед лицем окупації. У вірші "Ми останні вже весла ламали" поет писав:

А над нами мушкети блищали, 

І сміялися з нас вороги. 

А між нами усе свої люди, 

Все сусіди, свати, земляки, 

Все Степани, Івани, Іуди, 

Єнки, Овські, Уки... Павуки.

Вдалими художніми знахідками цього поетичного твору є синонімічні ряди
імен та суфіксів українських прізвищ, які мали би звучати патріотично і
в одному ряді з якими явним дисонансом звучить ім'я Іуди і слово
"павуки", що підкреслюють трагізм ситуації.

Події 1918 року вселили в Олесеве серце віру в державність. Патетично і
щиро звучать рядки вірша "Доки ви будете ждать, кам'яні":

Кличте калік і дітей понесіть, 

Станьте вгорі на зруйнованих мурах, 

Землю святую сльозами зросіть... 

Тихо заграйте на рідних бандурах, 

Небу свої каяття принесіть.

Уже пізніше, в еміграції, поет не міг забути УНР і вірив у нове
відродження України:

Христос воскрес! Воскресла Україна! 

О краю мій! Схиляюсь на коліна

("Із наших снів, з напівдумок неясних") або:

З-під мертвих скель забило джерело, 

Потоком буйним ллється: "Слава!.." 

О Боже! Щастя в нас було!

О Боже, в нас була Держава! 

Невже ми втратили її?! 

Невже у нас не стало сили? 

Хоч крихту рідної землі 

Чому в руках ми не лишили?

("І досі ще цвітуть в уяві прапори"). 

Наполегливе дошукування причин поразки української державності підвели
Олеся до правильного висновку:

Після довгих літ мовчання, 

Після довгих літ журби, 

В час прекрасного світання 

Не прокинулись раби

("Після довгих літ мовчання")

Московсько-більшовицька окупація України відтворена поетом не тільки як
жахлива баталія, а як фатальна картина зради багатьма українцями святої
справи. У вірші "Вона з мечем в руках боролась, як орлиця" образ
подоланої України не меркне:

Вона з мечем в руках боролась, як орлиця, 

Із ран її лилася кров...