Реферат на тему:
Маркіян Шашкевич (1811—1843)
Маркіян Семенович Шашкевич — видатний письменник 30—40-х років ХІХ
століття, літературна творчість та прогресивна діяльність якого стала
важливим суспільним фактором, що визначив дальшу демократичну тенденцію
культурного розвитку на західноукраїнських землях.
Протягом століть Галичина та Буковина перебували в складі Австрійської
імперії, а Закарпаття — у складі Угорщини. В Австрії та Угорщині
жорстоко придушувались: всяка жива думка, волелюбні прагнення,
культивувались старі, віджилі традиції та звичаї. Прагнучи увічнити
панування на західноукраїнських землях, австрійський уряд проводив
політику денаціоналізації українського населення. З цією метою
поширювалась реакційна література, були намагання утвердити в письмі
латинський алфавіт. У Львівському університеті викладання провадилось
латинською, німецькою, польською мовами та частково «язичієм», яке
становило суміш елементів польської, української, російської та
церковнослов’янської мов і називалось «руською» мовою. Але в 1813 році
по всіх навчальних закладах Галичини викладання і цією мовою було
заборонено.
Усе це затримало розвиток культури, літератури на західноукраїнських
землях. У той час, коли в Наддніпрянській Україні уже існувала велика
література, представлена творами Котляревського, Квітки-Основ’яненка,
Гулака-Артемовського, Гребінки і особливо Шевченка, тут тільки-но
пробивалися перші паростки літературного життя.
У 1832 році розгортає свою культурну й літературну діяльність гурток
передової української молоді на чолі з М. Шашкевичем, Я. Головацьким, І.
Вагилевичем, так званою «Руською трійцею». Учасники гуртка збирали
зразки усної народної творчості, вивчали історію України, писали
літературні твори. У 1833 році гурток упорядкував першу рукописну збірку
українською мовою «Син Русі». Збірка була пройнята волелюбними ідеями,
глибоким співчуттям до народу, палким бажанням допомогти йому поліпшити
життя. Та цензура не дозволила друкувати збірку.
Нову літературну збірку з фольклорних матеріалів і оригінальних віршів
було вирішено назвати «Зоря». Але й на цей раз цензура не дозволила
видати книжку. Особливо гостре заперечення цензури викликала стаття про
Богдана Хмельницького. Галицький митрополит убачав небезпеку її видання
передусім у тому, що вона посіє антиавстрійські настрої серед українців.
Збірку «Зоря» було видано в 1837 році в Будапешті під назвою «Русалка
Дністровая». Поява цієї збірки стала визначною подією в розвитку
української літератури. Адже вона знаменувала собою народження нової
української літератури в Галичині. Створена в умовах національного гніту
та жорстокого соціального гноблення українського народу в Галичині, вона
відстоювала його права на існування, на розвиток мови, літератури,
національної культури. Така цілеспрямованість «Русалки Дністрової»
викликала урядові репресії: більшу частину тиражу, 900 із 1000
примірників, було конфісковано. Австрійський уряд заборонив
розповсюдження збірки, ця заборона тривала до 1848 року, коли в
|