Реферат на тему: 

Іван Вишенський (1545/1550—1620)

Іван Вишенський — найвизначніший письменник-полеміст кінця ХVІ—початку
ХVII століття.

Слово полеміка означає суперечку, висловлення різних поглядів на якесь
питання. Полемічна література — це промови, писані звернення
(«послання»), що з’явились у кінці ХVІ—на початку ХVII ст. у ході
гострої суперечки між прихильниками католицизму та запровадження
католицької віри на захоплених Польщею українських землях, з одного
боку, і прибічниками християнства, захисниками його від підкорення
католицько-уніатською церквою — з іншого. Польські феодали примушували
українське селянство приймати унію. У 1596 році на соборі в Бресті
частина вищого православного духовенства України та Білорусії підписала
угоду про об’єднання з католицькою церквою. Підготовка й запровадження
Брестської унії викликали гостру полеміку. У кращих полемічних творах
відбились народні погляди на унію та її організаторів. Найвидатнішим
полемістом цього часу став Іван Вишенський.

Він походить з містечка Судова Вишня в Галичині, належав до незаможного
соціального стану, очевидно, дрібного міщанства. Історія зберегла надто
скупі документальні відомості про цього письменника. Вишенський у
зрілому віці жив у різних містах Галичини, Поділля, Волині, зокрема в
Луцьку й Острозі при дворі князя Острозького.

Існує припущення, що в житті письменника трапилась якась визначна подія,
що вплинула на його долю й привела в 70-х роках ХVІ ст. на Афон,
найбільший на Сході центр православного чернецтва. Там Вишенський пробув
більше сорока років, жив у кількох монастирях, потім усамітнився в скиті
серед лісу, давши обітницю мовчання. Та не дотримав обітниці й
заговорив, бо відчув нестерпну тугу за покинутим рідним краєм.
Дізнавшись про знущання шляхти й ксьондзів над народом, він пише
полум’яні послання. Надіслані на Україну, вони швидко стають
популярними, поширюються в рукописних списках.

На заклик братств І. Вишенський прибуває на Україну, багато подорожує,
пише твори, в яких викриває панівну верхівку, а Брестську унію трактує
як насильство й ошуканство.

Через два роки видатний полеміст повернувся на Афон, наказав себе
замурувати в кам’яній печері. У 20-х роках ХVII ст. у голоді, молінні й
роздумах помер цей аскет, письменник і політичний борець.

Іван Вишенський обстоював життєві інтереси народу, викривав жорстоких
панів і єпископів, що зрадили Україну, мріяв про справедливий суспільний
лад. Іван Вишенський першим в українській літературі сміливо виступив на
захист трудівників, спростував нібито існуючу вищість аристократів над
простолюдом. 

У своїх посланнях він захищав рідну мову, пробуджував національну
свідомість українців, людську гідність, прагнення до правди й волі. Свої
думки письменник викладав у формі послань і полемічних трактатів.
Трактат — це наукова праця, де докладно розглянуто якесь конкретне
питання чи окрему проблему.

Усього до нас дійшло сімнадцять творів. Найвизначніші твори Вишенського
— це «Послання до єпископів», «Послання до всіх, в Лядській землі