Реферат на тему: 

Іван Франко – співвидавець літературної спадщини Степана Руданського

У 1895-1903 рр. у Львові видано твори С. Руданського в 7 томах. Це
видання, яке готували до друку М. Комар (М. Комаров), А. Кримський та
І. Франко, мало на меті максимально повно подати читачеві спадщину
одного з найталановитіших українських поетів ХІХ ст., що творили після
смерті Т. Шевченка [11, 219].

До цього часу жоден з дослідників не звертав уваги на бібліологічні
аспекти першого критичного видання творів С. Руданського. Тому ставимо
собі за мету з’ясувати насамперед внесок І. Франка у підготовку
7-томника, його оцінку спадщини С. Руданського, наклади окремих томів,
значення видання для української культури.

Зібрання творів С. Руданського цікаве багатьма книгознавчими деталями.

Видання цікаве багатьма книгознавчими деталями. Його перший том вийшов
накладом автора вступної статті та упорядника, відомого українського
бібліографа й патріота з Одеси Михайла Комара (Комарова), якого можна
вважати не тільки зачинателем, але й меценатом першого наукового видання
С. Руданського. До книжки увійшли пісні, приказки, прислів’я, байки та
бібліографічний покажчик творів С. Руданського, знадоби до його
життєпису [8]. До цього тому вже був причетний також і А. Кримський -
він автор „Перегляду змісту” і цінних „Уваг до перегляду”, де
авторитетний вчений описує долю спадщини С. Руданського. Ці „Уваги”, а
також стаття А. Кримського „Про рукописи Руданського, про їх відносини
між собою та про поетові листи” (1895) свідчать про значну
зацікавленість ученого творчістю С. Руданського, а також про причетність
І. Франка до першопублікацій творів покійного поета.

Наступні томи цього видання (ІІ, ІІІ, V) впорядкував А. Кримський, а IV
- Василь Лукич (В. Левицький): він готував цей том за рукописами, які
мав у своєму розпорядженні. Проте найскладніший твір С. Руданського -
його переклад Гомерової „Іліади” (в С. Руданського - Омирова
„Ільйонянка”) - доручено підготувати до друку І. Франкові. Усі томи
видання (крім першого) побачили світ коштом НТШ. 

Рідко яке зібрання творів українського письменника дочекалося такого
швидкого повтору: у 1908-1912 рр. коштом НТШ цей семитомник перевидано,
в т. ч. і два останні томи, які готував до друку І. Франко, - українську
версію безсмертного тексту Гомера. Це свідчило, що твори С. Руданського
були популярні й навіть не надто читабельна „Ільйонянка” вже вичерпала
свій наклад.

І. Франко давно помітив великий талант маловідомого за життя лікаря,
який помер 40-річним у Криму, в місті Ялті. В часописі „Зоря” 1892 р.
І. Франко надрукував статтю „До студій над Ст. Рудансяким” [11,
219-221]. На той час ще багато творів покійного поета зберігалося в
рукописах у різних осіб. Згадане Франкове дослідження цікаве тим, що дає
влучну оцінку „Співомовкам” С. Руданського: “Тут автор наш виявив усі
добрі і слабі прикмети свого таланту: незвичайне майстерство форми і
народної мови, живість і простоту вислову, делікатний гумор, котрий, мов
погідний добродушний усміх, розлитий над усіма тими творами, але заразом