РЕФЕРАТ 

на тему: 

Біографія і творчий доробок Степана Руданського

Народився у с. Хомутинці (тепер Калинівського р-ну Вінницької обл.) у
родині священика. У 1841-49 рр. навчався у Шаргородській бурсі, у
1849-55 рр. - у Подільській духовній семінарії у м.
Кам'янці-Подільському. Був рекомендований до Петербурзької духовної
академії, однак всупереч рішенню правління семінарії та волі батька
вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, яку закінчив у
1861 р. із званням доктора медицини. Отримав призначення в Ялту на
посаду міського лікаря. Працював завідувачем лікарні, лікарем у маєтках
князя Воронцова, карантинним лікарем, лікарем Ялтинського повіту. У 1869
р. обраний почесним мировим суддею сімферопольсько-ялтинської мирової
округи. Користувався повагою серед бідного населення. Основу
літературної спадщини С.Руданського становлять три рукописні збірки:
"Співомовки козака Вінка Руданського. Книжка перша, з 1851 року по
1857", "Співомовки козака Вінка Руданського. Книжка друга, 1857, 1858,
1859", "Співомовки Вінка Руданського, 1859-1860. Петрополь". Творчість
розпочав баладами "Два трупи", "Вечорниці", "Упир", "Хрест на горі",
"Розмай", "Люба". Згодом написав балади "Тополя", "Верба", "Купці".
Серед ліричних поезій найбільшу групу складають романси і пісні "Ти не
моя", "Мене забудь", "Повій, вітре, на Вкраїну...", "Сиротина я
безродний", "Згадай мене, мила", "Голе, голе моє поле...", "Ой, чому ти
не літаєш...", "Чорний кольор" (переспів з польської) та ін. Виразне
громадянське звучання характерне для віршів "Гей, бики!", "До дуба",
"Наука", "Над могилою", "Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні!".
Реалістичним забарвленням позначені автобіографічні поезії "До дядька
Прохора-коваля", "Студент" та ін. Творча індивідуальність поета
найповніше проявилась у жанрі віршованої гуморески-"приказки". У
гуморесках С.Руданського постає розмаїтий комічний світ людських
стосунків майже в усіх суспільних верствах. Цілий ряд гумористичних
співомовок розкриває претензійний характер дрібного панства, його
безпідставний гонор, пихатість, зарозумілість ("Пан та Іван в дорозі",
"Перекусіть, пане", "Храбрий лях", "Шляхтич"). Виразне антиімперське
спрямування мають гуморески "Гусак", "Москаль з полотном", "Варенікі,
варенікі", "На вадапой", "Малчі", "Гадкія слава", "Добрий челавек",
"Московська ікра" та ін. В основі окремих творів лежать історичні сюжети
("Хмельницький з ляхами", "Запорожці у сенаті", "Кошовий у цариці",
"Козацькі ксьондзи", "Ахмет III і запорожці" та ін.). Гумористичні
співомовки С.Руданського засвідчують моральну чистоту українського
народу, оптимістичне сприйняття навколишнього світу. Р. створив
своєрідну "поетичну хроніку Гетьманщини", написавши у 1860 шість
історичних поем: "Мазепа, гетьман український", "Іван Скоропада", "Павло
Полуботок", "Велямін", "Павло Апостол", "Мініх". Крім того, за відомими
літературними взірцями створив поеми "Олег - князь Київський", "Ігор -
князь Сіверський", "Костьо - князь Острозький". До найвизначніших творів