Вступ

Розділ І. Історія виникнення Великоморавської держави

І.1 Передумови і причини виникнення

І.2 Історія та розвиток держави — Велика Моравія

Розділ ІІ. Найвизначніші пам’ятки Великоморавської культури

ІІ.1 Спільні риси пам’яток Великої Моравії

ІІ.2 Микульчицьке городище — найвідоміша пам’ятка Великоморавської
держави

ІІ.3 Поселення Старе Місто — одне з найбільших міст Великої Моравії

ІІ.4 Городище Бржецлав-Поганско — аграрне поселення Великоморавії

ІІ.5 Нітра і Девіна — словацькі пам’ятки Великоморавської культури

ІІ.6 Аналіз археологічних знахідок та письмових джерел про
Великоморавську державу 

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Велика моравська держава ранньофеодальна держава західних слов'ян в ІХ —
поч. Х ст. Передумовами виникнення Великоморавської держави виявивився
процес феодалізації й необхідність оборони від франкської експансії.

У період свого розквіту Велика моравська держава охоплювала території
Моравії, Словаччині, Чехії, Лужиць, Паннонії, очевидно, Малої Польщі й
частину словенських земель. Столицею було м. Велеград, точне місце
розташування якого не встановлено і є предметом дискусії. Багаточисельні
розкопки чехословацьких археологів (В. Грубого, І. Поулика, Ф.
Калоусека) на територїї Моравії свідчать про високу культуру
землеробства у Великій моравській державі, розвиток ремесел —
гончарного, залізоробного, скляного, ювелірного й ін., про розквіт
торгівлі. Судячи з археологічних знахідок, існували тісні торговельні
зв'язки Великоморавської держави з Візантією, Київською Руссю й
Чорноморськими містами.

Економічне і політичне життя Великоморавської держави зосереджувалося в
градах — укріплених фортецях і резиденціях знаті, які були центрами
ремесла й торгівлі. Найважливіші з них: Старе Місце в м.
Угерске-градиште, Микульчице в м. Годонин, Поганско, Нітра, Девінське,
Нова-Вага. При археологічних розкопках тут виявлені залишки храмів,
житлових будівель, великі цвинтарі, де знайдені численні прикраси,
предмети побуту й інші.

Першим історично відомим князем був Моймир I (правив в 830-846 рр.),
який приєднав до Великоморавської держави Нітранське князівство (833
р.), при ньому почалося поширення християнства. Правління спадкоємця
Моймира Ростислава (846-870 рр.) було часом посилення Великоморавської
держави. Ростислав вів активну боротьбу проти франкської агресії, уклав
союз із Візантією (862 р.). В 863 на прохання Ростислава у
Великоморавську державу прибули з Візантії славетні просвітителі Кирило
й Мефодій. Вони створили незалежну від франкського єпископата церкву
(869 або 870 рр.), яка сприяла зміцненню політичної самостійності
Великоморавської держави. Творці слов'янської писемності Кирило й
Мефодій сприяли тому, що надалі Велика Моравія перетворилася в те
вогнище, звідки слов'янська писемність поширилося в інші слов'янські
країни.

Актуальність теми. В ході загального переосмислення світової історії,
яке відбувається впродовж останніх років, дедалі актуальнішою стає