ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................
.................................................3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ........................9

РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ НАПЕРЕДОДНІ ТА НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ДРУГОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ....................................32

2.1 Політика польських урядів щодо українців напередодні
війни.................32

2.2 Україна та українці у стратегії і тактиці польського еміграційного
уряду та
підпілля................................................................
..............................................41

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПИТАННЯ В ПЕРІОД
РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ ВІЙНИ............................65

3.1 Розробка і реалізація політики в українському
питанні..............................65

3.2 Реакція еміграційного уряду і підпілля на загострення
польсько-українських
стосунків...............................................................
............................98

ВИСНОВКИ................................................................
.........................................142

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………................146

ДОДАТКИ.................................................................
..........................................171

ВСТУП

Шістдесят п’ять років минуло від початку Другої світової війни –
найстрашнішої і найкривавішої з усіх воєн в історії людства. Вона
характеризувалася не лише збройним протистоянням між антигітлерівською
коаліцією, з одного боку, і Німеччиною, з другого, але й драматичною
боротьбою між українцями та поляками за терени Західної України, що
протягом століть були каменем спотикання між обома народами. 

Проголошення незалежності України послужило новим поштовхом для
переосмислення подій і явищ вітчизняної історії. Зокрема стало можливим
розпочати дослідження проблеми польсько-українських стосунків у роки
Другої світової війни, яка замовчувалася у радянський період. Адже і
польський рух опору, і український національно визвольний рух
розглядалися радянською історіографією як буржуазно-націоналістичні
явища, а патріоти обох народів вважалися „бандитами” та „німецькими
прислужниками”. 

Досліджуючи польсько-українське політичне і збройне протистояння на
теренах Західної України, історики кожного разу намагалися пояснити його
причини. Зокрема, аналіз конфлікту під час роботи одинадцяти міжнародних
наукових семінарів (1996-2005), що були започатковані угодою між