Вступ

Тему, яку я обрала для свого навчально-дослідного завдання, я вважаю
досить актуальною, оскільки питання Другої світової війни, а також її
учасників хвилює і досі багатьох людей. І не тільки істориків, а й інших
людей, які хотіли б мати більше інформації про тих чи інших учасників
бойових дій; щоб вшанувати пам’ять тих, хто поклав своє життя для
світлого майбутнього нащадків.

Всі знають, що маршал Жуков прийняв капітуляцію фашистської Німеччини, а
генерал Макартур (США) – капітуляцію Японії. Але мало хто знає про те,
що від Радянського Союзу Акт капітуляції Японії підписав
генерал-лейтенант Кузьма Миколайович Дерев’янко.

Мене часто цікавило: хто він? Чим займався? Чому саме його, а не когось
з першої шеренги, обрали для виконання такого важливого завдання? Яка
його доля? Провівши певне дослідження, я здивувалася, що радянські
енциклопедії чомусь мовчать про дану особистість, а в сучасних книжках з
історії інформації по цій темі мінімум.

Таким чином, у свої роботі я поставила завдання дати якомога
об’єктивнішу і повнішу відповідь на поставленні запитання. Метою
виконання даної роботи стали збір, дослідження і аналіз інформації про
К.М. Дерев’янко, а також про той знаменний день – закінчення Другої
світової війни.

Розділ І. Від каменяра у гранітних кар’єрах до представника Радянського
Союзу у завершенні Другої світової війни

Народився Кузьма Миколайович Дерев’янко 14 листопада 1904 року в селі
Косенівка Уманського повіту Київської губернії Російської імперії. Зараз
це Уманський район Черкаська область в Україні. З трьох до дев’яти років
жив на Вологодчині, куди (у Великий Устюг) заслали у 1907 році батька за
участь у революційних подіях.

Трудову діяльність розпочав каменярем у гранітних кар’єрах і на будовах.
Від 1922 року – курсант Київської військової школи, потім Харківської
школи червоних старшин, де й досконало опановує японську мову. На цей
час він вже має за плечима церковно-приходську школу, декілька класів
гімназії і великий трудовий стаж.

Від 1933 по 1937 роки – слухач Військової академії імені М.Фрунзе. За
цей час оволодів англійською та німецькою мовами. Звичайна і рівна до
академії кар’єра: командир взводу, роти, помначштабу полку. У 1936 році
він лише капітан. Але ряд відповідальних спеціальних доручень висунув по
службі К.Дерев’янко до початку війни з Німеччиною.

Виконуючи урядове завдання, він у 1937-1938 роках створив перевалочну