Вступ
Актуальність теми дослідження визначається постійно зростаючою увагою до
історії й дипломатії Київських князів, становлення давньоруської
держави. Ця була епоха, коли народи Євразії ще не встигли «охолонути»
після бурхливих подій Великого переселення народів у Східній Європі, де
пізніше почали складатися ранні держави, у тому числі й Київська Русь,
яка відразу зайняла міцну позицію в міжнародних відносинах.
Дотепер не вщухають суперечки і про місце й значення Хазарського
каганату в історії Київської Русі та союзів східнослов'янських племен,
що передували їй. «Повість временних літ» та інші літописи часто-густо
згадують про стягнення данини хозарами з різних союзів племен: полян,
сіверян і в'ятичів. На цій підставі вчені слушно вважають, що східні
слов'яни, а також їхня держава на початку існування були залежні від
хозарів.
Російський історик В. Мавродін пропонував навіть назвати історію
східного слов'янства VII — VIII ст. «періодом Хазарського каганату». А
деякі вчені (О. Пріцак, Ф. Дворнік) обстоюють парадоксальну думку,
буцімто поляни були не слов'янами, а хазарами і що Київ наче заснував
«хазарин» Кий. О. Пріцак йде ще далі: Київ нібито був зобов'язаний
хазарам своїм розвитком [21, 53]. Однак, всі ці думки не мають наукових
доказів [18, 23].
Напівкочові племена тюркського походження хазарів утворили в середині
VII ст. державу федеративного типу. Столицею її спочатку був Семендер у
Дагестані, а з сер. VIII ст. — Ітіль у пониззі Волги. Хазарський каганат
у VIII — IX ст. намагався поширити свою владу на захід, на землі східних
слов'ян, і досяг успіху. Тривалий час, аж до 60-х pp. IX ст., сіверяни,
в'ятичі та деякі інші союзи племен мусили платити данину хазарам.
Бувало, слов'яни просто відкуповувались від хазарів, які перекривали їм
торговельні шляхи на Схід. Відомо, наприклад, що хазарські урядовці
стягали митні збори з руських купців не лише у власній столиці Ітілі, а
й у Керченській затоці. Хазарський каганат, що загрожував незалежності
Київської Русі й душив її зовнішню торгівлю, був завойований і
ліквідований київським князем Святославом Ігоревичем, котрий здійснив
965-го й 968 p. два звитяжних походи у пониззя Волги.
Тому дослідження існуючих теоретичних підходів до визначення проблеми
взаємовідносин Русі та Хазарії залишається актуальним. Що і зумовило
вибір теми курсового дослідження «Русь і Хазарія — проблеми
взаємовідносин».
Об'єктом дослідження є Давньоруська держава в епоху раннього
середньовіччя в контексті міжнародних зв'язків із Хазарським Каганатом.
|