ПЕРЕДМОВА

Праця Аркадія Жуковського, що подається нижче, є його дисертацією, за
яку він здобув у січні 1969 р. ступінь доктора від Філософічного
факультету Українського Вільного Університету. Треба додати, що
дисертація д-ра А. Жуковського є третьою по черзі дисертацією з історії
Православної Церкви, що їх надав за останні роки Український Вільний
Університет; авторами двох попередніх дисертацій є протоієреї
Православної Церкви.

А. Жуковський світська людина, з широким науковим та громадським
зацікавленнями. Спочатку наукова увага його була присвячена історії
Буковини (він співредактор та співавтор фундаментальної книги «Буковина
— її минуле й сучасне», Париж 1956; він також автор « Історії Буковини»
в цьому виданні); крім того, йому належать розвідки про
українсько-румунські культурні взаємини. За останній час найбільш
цікавить його історія Церкви та церковних відношень. Він брав також
участь у монографії «Taras Chevtchenko — sa vie et son ceuvre», Paris,
1964, впорядкував брошуру «Square Taras Chevtchenko a Paris», 1969 та
склав бібліографічну працю «Шевченкіяна у бібліотеках Парижу» Париж,
1961.

Монографія А. Жуковського, крім вступу, поділяється на три розділи: І.
Велика й суперечлива постать Петра Могили (Спроба оцінки
Могилознавства); II. Молдавський воєводич на Київському митрополичому
престолі (біографічний нарис Петра Могили) та III. Ідея церковної
єдности в творчості Петра Могили. Фактично до останнього розділу
включено окремий — «Висновки», які заслуговують на те, щоб їх
відокремити від усієї праці. Такий є загальний зміст цієї монографії.

Перший розділ з'ясовує систематизовану історіографію всього питання, що
автор назвав «Могилознавством». Він подає, у критичному аспекті,
величезну історіографію праць, присвячених Петрові Могилі різними
мовами. Дуже важливо, що автор широко використовує праці російських
дослідників, як проф. С. Голубев, проф. о. Ф.Тітов, що являють собою
тепер бібліографічну рідкість. Вводячи читача в світ протилежних думок,
автор зберігає об'єктивність.

Другий розділ, присвячений біографії Петра Могили, дуже добре списаний,
базується на великій літературі, включаючи румунську. Біографію Петра
Могили автор подає па тлі історії Україну.. Віч з'ясовує джерела
релігійних переживань Петра Могили. Не західньо-европейська освіта, яку
він вважає за леґенду, а Львівське братство, що з ним були пов'язані, як
його патрони, члени родини Могил, впливало на світогляд молодого
воєводича. Переїзд Петра Могили до Києва, зблизив його з Київською
братською школою, головне з митрополитом Йовом Борецьким. У цих двох
школах, серед їх видатних діячів молодий маґнат встановив ті церковні та
наукові зв'язки, що тривали до його смерти. Зі Львова він перетягнув до
Києва видатніших діячів свого майбутнього гуртка: Ісая
Трофимовича-Козловського, Сильвестра Косова, та інших. Львів — видатний
осередок освіти Східньої Европи, тодішня фортеця православія — став
мостом між Києвом та Европою.

Цінні психологічні міркування А. Жуковського з приводу мотивів та мети,