РЕФЕРАТ
на тему:
„Китайська стіна, шовковий шлях та їх історичне значення”
Зміст
Вступ
1. Китайська держава і набіги кочівників
2. Ідея створення Китайської стіни
3. Найдовше спорудження на Землі
4. Занепад Піднебесної країни
5. Шовковий шлях та його значення
Висновок
Вступ
Зображення Китайської стіни, відомі кожному з дитинства, створюють не
зовсім правильну картину. Вони усі відносяться до найбільш пізньої її
ділянки, неподалік від Пекіна, де стіна добре збереглася або спеціально
підреставрована для екскурсантів. Зовсім не так виглядають самі древні
частини стіни, зведені приблизно в IV-III століттях до н.е. У більшості
випадків вони являють собою розташовані поблизу перевалів і основних
доріг окремо стоячі земляні вали, що були побудовані губернаторами і
князями окремих китайських провінцій з метою захисту своїх володінь від
набігів кочівників.
Ці зміцнення досягали часом значної довжини – тяглася на десятки
кілометрів. І лише через сотні років була почата спроба об'єднати їх в
одне безперервне спорудження. Але єдиної лінії зі стіни так і не вийшло.
Вона придбала складну гіллясту форму, а в деяких місцях на невеликому
видаленні від основної будівлі паралельно їй проходили інші окремо
побудовані стіни. І коли говорять про Велику Китайську стіну, то,
найчастіше, мають на увазі саме цю, саму пізню, закінчену в середині XVI
століття Зовнішню Китайську стіну, що дійсно тягнеться безупинно.
Для того щоб усвідомити причини виникнення настільки незвичайного
будівельного комплексу, доведеться зробити короткий екскурс в історію
Китайської держави.
1. Китайська держава і набіги кочівників
У стародавності й у середні віки степи і пустелі Північного і Західного
Китаю були населені непокірливими кочівниками. У періоди посилення
Китайської імперії її війська захоплювали і тимчасово підкоряли жителів
тих місць, але час від часу держава слабшала. Китай розколювався на
ворогуючі області, селянські повстання добивали колос, що слабшає, і
тоді ролі мінялися: північні і західні кочівники вторгалися у внутрішні
області, вели полонених і худобу, а часом захоплювали столицю і зводили
на престол свого ставленика. Так ґрунтувалися монгольські і маньчжурські
династії. Китай же усмоктував у себе переможців, розчиняв них у
мільйонних масах китайців, учив своїй культурі, своєї релігії і через
кілька десятиліть знову знаходив незалежність... або забував про те, що
на престолі сидять нащадки недавніх завойовників.
Але навіть у мирний час кочівники становили небезпеку для районів, що
граничать зі степом і пустелями. Чжоу й особливо гуни періодично
спустошували прикордонні райони. Тому, у період ворогуючих царств
китайські князі і губернатори прикордонних районів самостійно намагалися
знайти засіб проти ворожих набігів.
Відомо, що кочівники не мали власних міських поселень і звикли воювати в
|