Вступ

Розділ І. Становище України перед Батозькою битвою

Розділ ІІ. Хід битви та її наслідки

Висновки

Список джерел та літератури

Вступ

Актуальність теми. Питання про причини, хід та наслідки Батозької битви
є досить важливим при розгляді української національно-визвольної
революції, адже саме ця битва і перемога в ній української сторони
фактично перекреслила умови неприйнятного для України Білоцерківського
договору і ще раз підтвердила і закріпила утворення української,
козацької держави, завершила вигнання з нашої етнічної території
польської шляхти і дала можливість впровадити в життя велику кількість
реформ Б. Хмельницькому, спрямованих на централізацію державного
управління.

Мета роботи. Розглянути питання, пов’язані з ходом воєнних дій під час
Батозької битви і її наслідками в ході національно-визвольної війни під
проводом Богдана Хмельницького.

Завдання роботи. З’ясувати причини і мотиви нового походу Речі
Посполитої на Україну; перебіг самої Батозької битви та зобразити, яким
чином перемога в ній військ козацької України змінила подальший перебіг
подій і дипломатичну ситуацію на користь держави Богдана Великого

Об’єкт дослідження. Батозька битва 1652 року

Методи дослідження. Для написання реферату використані такі методи як
збір і аналіз наукових даних, а також принцип історизму, який передбачає
об’єктивне вивчення подій, явищ на основі науково-критичного використані
джерел та літератури. Використано також, принцип наукової об’єктивності,
конкретності.

Хронологічні межі роботи. 1652 рік

Географічні межі. Територія Української козацької держави.

Апробація роботи.

Практичне значення. Матеріали даного реферату можна використовувати при
підготовці до уроків історії у школі, до практичних робіт в
університеті, для написання рефератів, наукових робіт, курсових.

Структура роботи. Реферат складається зі вступу, двох розділів,
висновків та списку використаних джерел та літератури.

Розділ І. Становище України перед Батозькою битвою

Вже перші спроби відновити польське й соціальне гноблення викликали
спротив широких народних мас, підтримуваних радикальним угрупованням
старшини. Частина козаків подалася на Запорожжя; розпочалися вбивства
шляхти. Намагаючись запобігти повстанню, гетьман переконував М.
Потоцького не поспішати з розташуванням на постій жовнірів у
Брацланському воєводстві, розсилав універсали до селян і міщан з
наказами віддавати "послушенство" панам, розпорядився полковникам карати
свавільників. Але ці заходи виявилися малоефективними. На терені Поділля
опришки спалили Брацлавську фортецю, захопили Меджибіж та інші міста.
Лише силами кількох полків під проводом М. Потоцького вдалося завдати їм
поразки. Чинили спротив розформуванню козаки Брацлавського, Кальницького
та Уманського полків

Сильний рух невдоволення охопив козаків Чернігівського полку, котрі
відіслали до Б. Хмельницького на переговори С. Пободайла, а самі
розпочали підготовку до переселення на Полтавщину. "У черкаських
полковників, котрі живуть по цей бік Дніпра, - свідчив протопоп Дмитро,