Вступ ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Історіографічний огляд проблеми та джерельна база
дослідження.12

Розділ 2. Загострення ситуації в аграрному секторі економіки України на
початку ХХ століття та пошуки вирішення аграрного питання…….……….29

2.1. Причини кризового становища сільського господарства України у
складі Російської імперії……………………………………….……………………….29

2.2. Аграрне питання в програмах загальноросійських та національних
українських політичних партій…………………………………………………43

2.3. Періодичні видання про способи аграрного реформування в І та ІІ
Державних Думах………………………………………………………………..55

Розділ 3. Сутність аграрної реформи П.А.Столипіна та особливості її
запровадження в Україні……………………………………………….……….64

3.1. Руйнування общинного землеволодіння і перехід до хуторського та
надільного землегосподарювання………………………………………………64

3.2. Фінансові проблеми на шляху впровадження реформи……………..…...92

3.3. Проблеми та результати переселенської політики царизму для України
…………………………………………………………………………………..129

3.4. Реакція українського селянства на процес аграрного
реформування….156

Висновки………………………………………………………..………………165

Список використаних джерел і літератури………………………..…………177

ВСТУП

Актуальність теми. Дослідження процесу аграрного реформування на початку
ХХ століття є актуальним як з теоретичної, так і з практичної точки
зору. Однією з головних особливостей України, починаючи з другої
половини минулого століття, стали аграрні перетворення: селянська
реформа початку 60-х років ХІХ століття; столипінська реформа 1906-1914
років. Цей ряд подій сам по собі свідчить про злободенний стан аграрного
питання для України.

Все вищезазначене змушує подивитися на процес аграрного реформування
останніх півтора століть і в цілому, і розглядаючи кожну спробу
реформування сільського господарства окремо.

Україна вступила в ХХ століття як складова частина Російської імперії з
усіма притаманними цій країні проблемами – з напівкріпацьким режимом на
селі і, отже, зі зростаючою необхідністю нових реформ, зволікання з
якими робило неминучим революційний вибух. 

Зміст цих реформ полягав у проведенні широких демократичних перетворень,
але головне – в ліквідації поміщицького землеволодіння, в зміні суті
землеволодіння, передачі всієї землі тим, хто її обробляє своєю працею.
Таке спрямування селянства на весну 1906 року перетворилося у свідому
програму. Цьому сприяло і масове складання наказів депутатам, які були
обрані в Державну Думу.

Столипінська аграрна реформа дійсно стала однією з найважливіших подій