Реферат на тему: Класифікація перезволожених ландшафтних систем (на прикладі львівської області)
Перезволожені ландшафтні системи (ПЛС) – це природні системи різної складності і різного рівня, до яких ми зачислюємо торфовища, болотні масиви, заболочені землі, а також території, що в минулому були болотом чи заболоченою ділянкою і в результаті використання людиною втратили властивості цих природних систем. Отже, термін перезволожені ландшафтні системи об’єднує велику кількість об’єктів за такими двома головними ознаками: надлишкова періодична або постійна зволоженість території; розвиток болотних процесів. Отже, за наявності великої кількості об’єктів дослідження обґрунтування класифікації є одним з важливих наукових завдань. Створити класифікацію – означає створити систему розподілу об’єктів, явищ, понять на класи, типи, групи за спільними ознаками, властивостями, на підставі схожості цих об’єктів усередині типу (класу, групи) і їхньої відмінності від об’єктів інших типів (класів, груп). Класифікація ПЛС повинна враховувати важливі компоненти в комплексі. Вона повинна ґрунтуватись на однаковому врахуванні розташування в рельєфі, водно-мінеральному живленні, рослинності, заляганні торфу. У разі виконання цього завдання виникає низка труднощів. У загальних рисах така класифікація існує. Це поділ на низинні, перехідні й верхові болота. Проте для наших досліджень її не вистачає. Це питання досліджувало багато вчених. Усі дослідники перезволожених систем пропонували ту чи іншу класифікацію, беручи до уваги той аспект, який їх найбільше цікавив. Наприклад, ботаніки розглядали переважно класифікацію ПЛС на основі типів рослинних угруповань і їхніх екологічних умов проростання тощо. Узагальнених публікацій про класифікації ПЛС немає. Ми ставимо такі головні завдання: узагальнити наявні класифікації боліт і заболочених земель різних авторів за різними ознаками; розробити класифікацію ПЛС. Класифікація ПЛС повинна відповідати таким вимогам: бути чіткою і простою, щоб не виникали труднощі під час користування нею; ґрунтуватись на важливих взаємопов’язаних ознаках ПЛС як комплексного природного утворення; відображати динаміку процесів зміни і розвитку; давати чітке уявлення про зовнішні особливості і внутрішні властивості ПЛС. Заболочення території відбувається в умовах надлишкового зволоження за участі в цьому процесі всіх компонентів ландшафту. Роль окремих компонентів під час формування природних комплексів неоднакова. Про це зазначав ще М.А. Солнцев. Проте для болотного процесу роль окремих компонентів ландшафту буде дещо іншою (за М.І. Рубцовим): клімат; рельєф; літологія і геологічна будова; поверхневі і ґрунтові води; рослинність; інші компоненти. Отже, клімат, рельєф, літологія, геологічна будова є найважливішими в болотному процесі. Саме на їхній підставі можна робити і болотні класифікації. Інші компоненти значно залежать від перелічених вище. Поділ ПЛС залежно від клімату ми не беремо до уваги, оскільки дослідження проводимо на регіональному рівні. Крім того, у результаті