Гідроморфологічний аналіз руслових процесів р. Тересви Річки Закарпаття останнім часом привертають до себе увагу широкого загалу спеціалістів в зв’язку з досить частим проявом надзвичайних ситуацій. Це сталось в результаті проходження руслоруйнуючих паводків з катастрофічними наслідками. Однією з найбільш небезпечних щодо руйнування берегів є р.Тересва (рис.1), яка була визначена репрезентативним об’єктом наших досліджень. Русло р. Тересви утворюється при злитті річок Мокрянка і Брустурянка біля смт Усть-Чорна. Ця гірська річка є найбільшою правою притокою р. Тиси у східному Закарпатті. Довжина річки 56 км, площа водозбору 1225 км2, загальні гідрологічні, гідрографічні та гідроморфологічні характеристики р. Тересви приведені в роботі [ 1 ]. Додатково слід відмітити, що меандрування русла р.Тересви відбувається в умовах дії обмежувального фактору і просадки рівнів води в місцях розташування кар’єрних розробок. В зв’язку з цим, використання в практичних цілях відомих класичних положень є досить проблематичним. Характерною ознакою для нижньої течії річки є блукання русла на ділянках виходу складок і корінних порід (зі складним рельєфом дна на тлі дефіциту запасів алювію в протоках) і наявність потужних осередків, які заросли чагарниками і занесені мулом та корчами. Крім того, руслова ситуація на річці ускладнюється впливом інфраструктурної забудови, що ставить проблему безпечного проходження паводків в площину соціально-економічних та екологічних відносин. Вирішенню складних проблем проходження катастрофічних паводків присвячений матеріал цієї статті. Дослідження розвитку руслових процесів р. Тересви були виконані на 11 ділянках (див. рис. 1), де закріплені створи для оцінки динаміки руслових переформувань. Суміщення поперечних перерізів річки дали змогу прослідкувати загальний хід зміни найбільш характерного розрахункового параметру (рф. Ця інтегральна характеристика системи "потік – русло” опосередковано визначає стан динамічної рівноваги, при порушенні якої спостерігається розвиток незворотних руслових деформацій в просторово-часових координатах. На рис. 2 приведені поперечні перерізи р. Тересви на гідропосту Усть-Чорна. Після проходження паводку в листопаді 1998 року був розмитий насип автомобільної дороги на правому березі (на значній довжині і на висоту до 1 м), а також відбулись вертикальні деформації русла в середньому на 0,5 м. Аналогічні деформації сталися після проходження паводку в березні 2001 року. В процесі виконання післяпаводкових відновлювальних робіт дорога була відновлена до старих відміток. Правий берег в 2000 році був закріплений габіонним матрацом, який значно стіснив річку. Виходячи із матеріалів інструментальних замірів, видно, що розрахункова питома руслова ємність (рф = 65 м2 (заштрихована на рисунку і приведена до поперечного перерізу річки у 1996 році) не витримувалася по відношенню до безпечного проходження паводків (після виконання комплексу Рис. 1 Схема дослідної мережі в басейні річки Тересви: Рис. 2 Поперечний профіль р.Тересва, смт Усть-Чорна