Вступ
Україна – самостійна суверенна держава українського народу.
 Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2.,
що становить 0,4 % площі земної суші. Чисельність населення за
показниками перепису 2002 року становить 48,3 млн. чол. 
За чисельністю населення Україна поступається в Європі 
 тільки Німеччині, Великобританії, Франції, Італії.
У наслідок несприятливих у минулому соціально-політичних умов, 
частина українських етнічних земель разом з українським
населенням, опинилися в межах сусідніх держав – Польщі, Росії,
Білорусі і Словаччини. Тому загалом дійсна площа українських земель
становить 900 тис. км2. У більшості земель, що опинились поза межами
України, українське населення денаціолізоване або депортоване в інші
місця.
Наша держава є демократичною республікою на чолі з
президентом, який обирається народом, строком на 5 
років. Законодавча влада належить однопалалатній Верховній Раді,
виконавча – Кабінету Міністрів.
Українська духовна і матеріальна культура має глибокі історичні корені.
Українці є автохтонними, тобто вони місцеві, які живуть на своїй
землі, там, де вони утвердилися в процесі еволюційного розвитку. Кочовий
спосіб життя їм не властивий. Їхніми прадавніми родичами вважають осілі
 племена трипільської культури, що знали землеробство, мали 
приручених тварин, виробляли знаряддя праці, кераміку.
Незважаючи на багатостолітнє гноблення войовничими сусідами, українці 
 зберегли не тільки національну самобутність, але й створили
оригінальну культуру, розвинули свою мову.
За рівнем розвитку, природо-ресурсним та соціально-економічним 
потенціалом Україна належить до середньо розвинутих країн світу з
перехідною економікою. Проте вона співмірна з такими найбільшими
країнами Європи, як Німеччина, Великобритания, Франція, Італія.