Образи незвичайних жінок у прозі Марка Вовчка - Українська література - Курсові роботи - Каталог файлів

Реферат_ua слоган сайта

Головна » Файли » Курсові роботи » Українська література

Образи незвичайних жінок у прозі Марка Вовчка

[ Викачати з сервера (265.5 Kb) ]	07.01.2014, 21:06
Аналіз науково-теоретичної літератури із теми курсової роботи переконує, що Марко Вовчок - виняткова постать серед освічених жінок свого часу, а її життя - приклад активної позиції жінки у суспільстві, приклад служіння своїй справі (вона реалізувала себе і як письменниця, і як критик, і як перекладачка, і як громадська діячка, і як ділова жінка - організатор і редактор журналу). Не тільки біографія, але й творчість Марка Вовчка свідчить про її зацікавленість проблемами фемінізму, адже з такою любов’ю та ніжністю вона ставиться до своїх героїнь, тонко вимальовуючи їхні характери, настрої та погляди на життя. Недаремно Марка Вовчка називають фатальною жінкою в українській літературі. Вона захоплювала і навіть грала справді грандіозну роль у житті багатьох українських та російських літераторів. Свого часу жила в атмосфері слави, скандалів, чуток і пліток, будучи при тому вільною і незалежною у судженнях та вчинках, демократичною особистістю з індивідуальними якостями. Вона була тією, котра зароджувала і розвивала у своїй літературі образ ,,нової жінки”, жінки, котра має право на реалізацію свого "Я” у власному житті. Зацікавленість жіночим питанням проявлялася не тільки у літературній, а й громадській діяльності, де Марко Вовчок допомагала жінкам, пригнобленим соціальними умовами, знайти гідне місце у суспільстві. Відкрита шістдесятими роками ХІХ ст. народницька епоха поставила перед літературою завдання емансипації людської особистості від різних утисків. Саме ці ідеї знайшли художнє втілення в творах письменників ХІХ ст. і, зокрема, Марка Вовчка. Вона переймалась проблемою морального і громадського визволення жінки, її становища в суспільстві. Про інтерес Марії Олександрівни до "жіночого питання”, крім літературної, свідчить і її редакторська та громадська діяльність у справі організації жіночої праці. І, зокрема, в журналі "Переводы лучших зарубежных писателей” , засновником і редактором якого була Марко Вовчок, працювала велика кількість робітників виключно жіночого складу. З одного боку, це дисонувало політиці тодішнього уряду, з іншого – розширювало можливості використання праці освічених жінок. Українська та російська проза Марка Вовчка – це великий світ прекрасних жіночих образів, духовних пошуків і відкриттів істини людського буття. Письменниця зуміла зазирнути в такі глибини жіночої душі, які ще не відкривалися нікому до того часу. Марко Вовчок на сучасному етапі розвитку не тільки української, а й світової літератури займає одне з провідних місць, оскільки саме з її ім’ям пов’язана постановка проблеми емансипації жінки в українській літературі. Творчість Марка Вовчка – це прагнення переосмислити літературну традицію, за якою жінка залежала від соціального середовища, була приречена на приниження. Жінки в творах Марка зовсім різні особистості. Письменниця зверталась до жінки як до об’єкта, насамперед психологічного зображення, відстежувала її настрої, хід думок, зміну почуттів. Своїм творчим пером вона боролася за звільнення жінки, за її право розпоряджатися власною долею. Марко Вовчок стала на захист прав жінок. У багатьох її творах відчутна ніжна любов до всіх нещасних і страждаючих, а особливо до найбідніших між бідними, до жінок. Письменниця здатна не лише сама відчути їх горе, але й також віднайти його основу і дати їй простий і ясний вислів, який вражає серце читача. Вже у зображенні Устини з повісті "Інститутка” Марко Вовчок змальовує жінку, яка палко прагне до волі, хоче визволитися з-під панського гніту. В її образі втілені характерні риси жінки-страдниці, що живе в умовах страшної кріпосницької неволі, безправності, підневільної праці на панів, але дівчина показана розумною, мудрою, спостережливою, що виявляється в її оцінках життєвих явищ, у влучних характеристиках людей, зокрема панства. Як і весь трудовий народ, вона в таких важких умовах не втрачала волелюбності, гідності, моральної стійкості, доброти, оптимізму. Устина не підноситься до активного протесту проти панських знущань, але її ненависть до панів також зростає, її симпатії на боці волелюбного Назара і рішучого протестанта Прокопа. Що ж до образу Катрі з повісті "Три долі”, то в ньому Марко Вовчок відтворила жінку, яка бореться за свою честь, відмовляючись від усіх земних благ, дівчина іде в монастир, аби зберегти свою гідність. В інших творах Марка Вовчка ми бачимо сильний і вольовий образ жінки, яка не бажає виконувати роль маріонетки, а має власний характер і власне "я”, вони розгортають сюжет визволення молодої дівчини з гнітючого, принизливого, нівелюючого патріархального середовища і її виходу на нелегку, тернисту, але власну дорогу (образ Маші з роману "Живая душа”, образ Мані з роману "В глуши”, образ Соні з повісті "Три сестры”). Жіночі образи сильних особистостей, створені письменницею у цих творах свідчать своїми вчинками про появу нових жінок, що прагнули незалежного, самостійного життя без поневолення і принижень, навіть з боку деспотичних батьків. Як правило, вони поривали зі своїм середовищем і, з метою допомоги людям змінити життя, долучалися до визвольної боротьби, намагаючись стати в особистому житті вірним другом і помічницею чоловіка - революційного діяча. Саме у суспільному служінні герої вбачали найважливіший обов'язок людини. Наведені факти підтверджують думку Віри Агеєвої про Марка Вовчка, в творчості якої простежується ідеї визволення жінки, що ними переймалися європейські інтелектуали "жоржсандівської доби”. Створені письменницею образи „нових жінок", представлені типом емансипованої жіночої особистості, що зазнала впливу просвітницької естетики, яка прагне працювати, забезпечивши собі незалежність та утвердження у суспільстві, і вірить у необхідність зміни суспільного устрою для покращення життя народу. Перспективним є, на наш погляд, дослідження української та російської прози не тільки типу емансипованої жіночої особистості, а й творчості та діяльності Марка Вовчка загалом крізь призму ґендерного аспекту. Наша курсова робота не вичерпує подальші перспективи вивчення типології жіночих образів у творчості Марка Вовчка, художньої своєрідності її оповідань, романів і повістей. Для дослідників жіночої творчості відкрите широке поле науково-дослідницької діяльності – як у плані вивчення маловідомих текстів, так і в плані переосмислення уже вивчених.
1 2 3 4 5 Категорія: Українська література \| Додав: Sanu1012 \| Теги: курсовая работа скачать
Переглядів: 533 \| Завантажень: 1427 \| Рейтинг: 0.0/0